Blog_ukr

«Мені досі презентують месенджери і маркетплейси», — Мурат Абдрахманов про нові ніші для стартапів


«Мені досі презентують месенджери і маркетплейси», — Мурат Абдрахманов про нові ніші для стартапів

Підприємець, який зробив ім’я в телекомі, а тепер позиціонує себе як венчурний інвестор, розповідає про свої перші інвестиції й про те, чому він дивиться наразі не тільки на ринок Казахстану, але і в бік Східної Європи.


— Мурате, кілька років тому я аналізував ринок венчурного фінансування в Казахстані. І виявив, що він навряд чи становить навіть кілька мільйонів доларів США. До весни 2020-го зрозуміло, що він подорослішав, його місткість зросла в десятки разів. Чи відповідає ця картина вашим відчуттям як венчурного інвестора?

Не зовсім так. Я б назвав це досить спрощеним поглядом. Венчур активно розвивається в країні вже років п’ять. Можливо, така картина склалася через те, що більша частина венчурного айсберга перебуває в непублічному полі. Один із найяскравіших прикладів — Kaspi.kz, який у своєму становленні активно використовував венчурний капітал. Сьогодні є гібридом e-commerce і класичного банку, а його кейс вивчають в Garvard Business School.
Приблизно тоді ж починалася і моя особиста історія як венчурного інвестора: мої перші інвестиції в розмірі 1 млн в Chocofamily.
Щоправда, у чому я з вами згоден, так це в тому, що таких яскравих історій мало.


— А якщо подивитися на цю історію з більш широкого ракурсу: які проєкти є?

Особливість казахстанських проєктів полягає в тому, що вони здебільшого перебувають на ранній стадії. З іншого боку, обсяг фінансування таких проєктів на стадії seed — на рівні $150–250 тисяч. Кількісні параметри такі: відібрати навіть 10 якісних проєктів на цьому етапі в Казахстані досить складно.



— Якщо ми продовжимо провалюватися в ретроспективу, то виявимо, що ще 5–6 років тому були е-commerce, купонні сервіси, платіжні системи. Потім платформи (наприклад, «Рахмет»). Зараз інвестор шукає щось із префіксами IoT, Big Data або штучний інтелект. А куди дивитеся ви? У вас є якісь улюблені галузі?

Минуле десятиліття, як ви правильно висловилися, я б назвав часом маркетплейсів, месенджерів, проєктів з e-commerce. У нового десятиліття свої ікони, але навіть за такого очевидного тренду все ще є проекти, у яких розвиваються ці ідеї: до сих пір презентують проєкти месенджерів і маркетплейсів. Але найдивніше навіть не це: великі компанії, групи продовжують інвестувати великі кошти в такі проєкти. Може, там є якісь «політичні» моменти, але бізнес-складника я там точно не бачу. Ні, я нічого не маю проти нішевих можливостей навколо таких проєктів. Але якщо вони і є, то працювати будуть на великих ринках, а не на таких, як Казахстан.
Ближче до поточного десятиліття. Є, звичайно, тренди, про які можна прочитати в інтернеті, і, на мою думку, там є розумне зерно. Але в цілому ситуація досить тривожна. Ті, хто читав книжку Харарі «21 урок для XXI століття», де футуролог наводить оцінки, згідно з якими до кінця поточного десятиліття без роботи може залишитися до мільярда осіб, погодяться: це такий апокаліпсис. І виникає питання: «Хто?» Або, точніше, «Що буде його причиною?» Відповідь — «Автоматизація». Це велика ніша, і, що важливо, вільна ніша, у якій уже зараз дуже багато стартапів. А буде ще більше — це сервіси, що автоматизуватимуть конкретні процеси, які будуть їх покращувати і здешевлювати на користь зростання продуктивності. Якщо коротко, то саме на цю галузь я дивлюся як венчурний інвестор. Мені тут цікаво і комфортно.


— Наскільки розумію, ваші останні інвестиції говорять про те, що ця стратегія вже в роботі. З огляду на наявну інформацію це HR messenger, Faceplate...

Мені ці проєкти дуже подобаються. Вони саме в тому тренді, який ми обговорили вище. Взяти HR messenger. Він автоматизує HR — ця галузь зараз на передньому краю трансформації, там усе дуже непросто: багато процесів, і вони постійно ускладнюються. Так ось, HR messenger кардинально їх змінює, збільшуючи продуктивно до 10 разів! Наступна галузь, де, як я вважаю, будуть відбуватися схожі перетворення, — маркетинг. Ці потреби я бачу і зі свого боку: у зоні моїх інтересів не тільки власні компанії, але й низка венчурних проєктів.
Дуже велика ніша — автоматизація документообігу. Тут я маю на увазі не автоматизацію в частині перекладу на безпаперовий обіг, а в частині рутинних операцій: договору, якісь угоди та інше. Це те, куди я хотів би вкладатися. І вже вкладаюся.


— Мурате, ви відомі як підприємець, який зробив ім'я в телекомі. Чи не тисне цей бекґраунд над вами як уже венчурним інвестором? Як ви взагалі бачите перспективи телекому?

Не секрет, що телеком стагнує, при тому що на ринку в Казахстані є набір послуг, який здатний конкурувати на рівних, а десь навіть випереджає за параметром «ціна/якість» те, що є в Європі. У цілому перспективи телекому оцінюють скептично через відсутність яскравих ідей, тривалий регулярний тиск. 5G не беремо до уваги — це інша історія.
З іншого боку, є цікаві ніші на стику — той самий IoT. Один із моїх проєктів, Orion M2M, працює саме в цьому напряму. Це унікальне підприємство не тільки для Казахстану, але й для пострадянського простору: розробник апаратного забезпечення для мереж LoRaWan. До речі, про Faceplate, платформу для індустріального інтернету речей. Вона збирає, обробляє і візуалізує дані з датчиків IoT. Ба більше, робить предикативну аналітику. Дуже цікавий проєкт.


— Чи є попит із боку топменеджерів до такої аналітики?

Звичайно, саме вони є ініціаторами цього процесу: попит у цьому випадку йде вгору. Спектр питань до якості такої аналітики дуже широкий: від ступеня зношення обладнання до аналізу його простоїв.


— Є вже щось конкретне в скарбничці Faceplate?

Так, нещодавно ми зробили пілот на одному із заводів із розливу напоїв. Власники були стурбовані тим, що витрата рідини не корелюється з обсягом продукції, що випускається. Джерело витоку зрештою знайшли.
Після пілотів у Казахстані ми маємо намір виходити в Росію, СНД і далі — за межі Співдружності.


— І все-таки виникає певний скепсис: існує думка, що такі платформи, в тому числі для IoT, можуть робити «тільки там»...

Я можу сказати, що рівень фахівців у нас досить високий. Не скажу, що проєкти такого високого рівня — це норма для казахстанських стартапів, але вони трапляються. Я, як людина з технологічного бізнесу, бачу їх і відразу виділяю з маси. У цілому, якщо ми говоримо про ринок SCAD і IoT, то, з одного боку, на ньому присутні гіганти зі світовими іменами: від ABB до Siemens, з іншого — стартапам тут досить привільно. Просто всередині великих корпорацій інновації розвиваються інакше: там і шлях довший, та й коштують вони набагато більше. Стартапи ефективніші. Іноді в десятки разів дешевше купити компанію.


— Найважливіше питання для інвестора — критерії виходу з проєкту. Якщо до цього ми говорили про HR messenger і Faceplate, то які вони для вас стосовно цих стартапів? Коли ви вийдете з них?

Є правило: ніколи не входити в проєкт, якщо ти не розумієш, як із нього виходити. І венчурним фінансуванням я займаюся не тільки для розваги — є більш приємні способи витратити гроші. У мене бачення таке: для HR messenger покупці представлені у вигляді стратегів, а такими можуть бути великі HR-агентства, у тому числі з Європи і США. Про Faceplate ми вже говорили: тут інтерес може проявитися з боку великих гравців IoT-ринку.
Якщо говорити конкретно про вартість, то очікування щодо HR messenger — близько $100 млн. Це досить реалістична планка з урахуванням навіть поточних темпів зростання. Faceplate ще чекає пропрацювання валідованої бізнес-моделі. Тому говорити про якісь цифри рано. Але якщо це вистрелить, то це буде дуже великий проєкт, глобальний.


— Мурате, ви вже порушували питання якості стартапів у Казахстані. Вона, чого там кривити, досить низька, та й мало їх. Тому інвестори йдуть туди, де вони є, — у ту ж Росію. Чи так це? Що говорить ваш особистий досвід?

Реальність така: сьогодні я інвестую в основному в компанії за межами Казахстану. Тобто це проєкти в Україні, Африці, Таїланді, Росії. Найближчі кілька років я буду фокусуватися на країни Східної Європи.


Ми бачимо, що в Казахстані активно розвивають екосистему для стартапів, інновацій у цілому. І, на перший погляд, ці кроки досить обнадійливі. Але це з точки зору дилетанта. Що скаже професіонал?

Погоджуюся, робиться багато. І видно, що є і бажання, і ресурси. Той самий Astana Hub, преференції, які є для резидентів. Але цього не достатньо. Держава прагне швидкого результату, на «системному» полі працювати важче, але тут ефекти можуть бути: по-перше, більш стійкими, по-друге, більш якісними з точки зору довгострокової перспективи. Тут просяться заходи, спрямовані на зростання якості освіти в ІТ. Фахівці начебто є, але, на жаль, їхня підготовка потребує кращого. Те ж стосується венчурного інвестування. Держава, з одного боку, говорить: «Інвестуйте». З іншого — розділяти ризики хоча б у частині податкових преференцій не бажає. На відміну від Росії, наприклад.
Непогано б збільшити і кількість грантів на стартовій позиції — це дуже сильно пожвавить екосистему.
І ось ще що важливо. Якщо ми порівняємо кошти, які інвестують у так звану економіку простих речей та у високотехнологічні стартапи, то побачимо різницю в кілька порядків. При цьому весь час здійснюються спроби поставити знак рівності там, де його немає апріорі. Адже розрив гігантський. Хочете ефекти, хочете «зірок» — інвестуйте. Подивіться на найбільші біржові індекси, хто там на верхніх рядках? Не нафта, не сталь, а високотехнологічні компанії. І ще один момент. Наприклад, не було б на ринку Chocotravel, думаєте, це місце пустувало б? Його зайняв би Aviasales, Skyscanner тощо. Претендентів багато.
Висновок тут може бути й не найоригінальніший, але я б хотів підсвітити його: якщо ми не будемо розвивати вітчизняні стартапи, то через 10 років на слуху будуть винятково іноземні.


Мурате, можете розкрити деталі конкретних проєктів, тих, куди прямо зараз спрямований ваш інтерес?

Я досить чітко висловив свої пріоритети: це платформи, що оптимізують процеси. Наразі веду переговори з хлопцями із Санкт-Петербурга щодо платформи з використанням штучного інтелекту. Є інтереси в Україні: нині в процесі входження в ще один HR-проєкт. Він покриває нетривіальне завдання добору сильного фахівця для ІТ-проєктів.

— Наскільки розумію, ви охоче консультуєте стартапи-початківців. Навіщо вам це з огляду на те, що, як ви помітили раніше, до сих пір приносять месенджери і маркетплейси?

Проєктів через мене, справді, проходить багато. І з’являється вже якийсь експертний погляд.



— До вас легко достукатися? Зазвичай інвестори тримають дистанцію...

До сих пір було досить легко. На жаль, багато хто приходить із проєктами на рівні ідеї. Тут важко щось сказати: у мене фізично немає часу на менторство, я працюю з уже оформленими проєктами, у яких є хоча б прототип.